Він може мати зріст як та жердина,
Чи бороду, живіт ще й круглу сраку, 
Та подивись – і ясно за хвилину,
Що даний тип є випускник філфаку.

Брудний піджак, замащений на пузі,
Смердить та тхне як від старої шпали,
І враження таке, що в лайноВУЗі
Йому п’ять років зад полірували.

Він думку й має начебто на пиці,
Свій мозок куций пхне у вищу сферу,
На справді ж він, як інші борзописці –
Не більше ніж забруднювач паперу.

І ця сволота в ЗМІ та інтернеті,
Куди не плюнь – пюпітри та мольберти,
А як вже щось напишуть у газеті,
То текстом тим і дупу гидко втерти. 

Вони подібні наче до хвороби,
Всмокталися в бюджет –  далеко п’явці,
Всі ці самозакохані нероби –
Поети, журналісти, мовознавці,

Газетярі, редактори, естети,
Щось гавкають та мелють без упину,
Як ракова пухлина для планети –
Вже сплюндрували, к бісу, всю країну.

Тут втрутитись вже мають депутати,
Як вивести гуманітарну оспу  –
Звичайно краще б просто розстріляти,
Та можна і відправить до колгоспу.

Хай попрацюють трохи оці хами,
Хай місять там лайно та сіють жито,
А хто ледащо з білими руками,
То просто по макітрі добре бити.

Тоді в суспільстві стане більше їсти,
І трударі промовлять «Отче, авва»,
Як по хлівах засядуть всі лінгвісти –
Народ зітхне і виграє державва!


З комуністичним привітом, 
АТВ