Этот сайт сделан для настоящих падонков.
Те, кому не нравяцца слова ХУЙ и ПИЗДА, могут идти нахуй.
Остальные пруцца!

Димыч :: Народные страдания

Чи мушу я у злагоді з бажанням
Своїми поцілунками тебе
Осипати, і вірити в кохання,
В це почуття незнане, що іде
З самого серця, та по всьому тілу
Розходиться нечуванним теплом.
В печинці та під пахвами ця сила,
У шлунку булька, наче джерело
Чогось величного і водночас брудного.
Я досі ще не відчував такого
До жодної істоти, може це
Якась хвороба рідкісна. Лице
Твоє я бачу в кожній жінці
І вже не можу думати про них,
Як про жінок. І ляпасів по пиці
Я кожен день одержую страшних.
Чи мушу я відмовитись від щастя
Тебе у ліжку бачити своїм
Лише тому, що ти одружена? Я в пасці
Питань ціх ідіотських. Річ у тім,
Що чоловік твій, монстр слоноподібний,
Могутній твій Джо Янг, якщо з лиця,
Я певен, зрозумів його не хибно,
Мені дупло порвати обіцяв.
Це, мабуть, философське запитання,
Загальнолюдське й дуже не просте -
Що є важливішим: дупло або кохання?
Я дуже хочу мати те і те.

(c) udaff.com    источник: http://udaff.com/read/creo/5709.html