Якби я був маленьким кошенятком,
Тебе я тер би об засмаглий бік,
Висів на шиї файною краватков
І уві сні лизав би пальці ніг.

Якби ж я був подібний цуценяті,
То у бажанні влізти до печер,
Твої труси шовково - незім?яті
Я б іклом гострим граючися дер.

А був би я пір'ястим гарним птахом,
Без лишку б я тобі віддав тепло,
І десь у споднях, у глибинах паху
Із пуху влаштував своє кубло.

Але не вийшло. Я нажаль людина,
І в пестощах ні краплі не трюкач,
Прости мені, що до грудей не лину,
За піхви неціловані пробач.

Пробач мені свою невтішну долю,
Пробач мені за неуважність ти,
За те, що тільки вживши алкоголю,
Лиш можу ззаду інколи єбти.